Опадають ще сніжинки
Та лягають по землі,
Але вже стоять стежинки,
Мов святкові, в убранні.
Мов святкові, в убранні.

Білі проліски – квіточки,
Око радують вони
І до сонечка листочки
Простягають догори.
Простягають догори.

Перші промені лягають
На маленькі пелюстки,
Бо вони, звичайно, знають,
Це – є вісники весни.
Це – є вісники весни.

Ми зберемо їх в долоні,
Щоб у вазі на столі
Свої усмішки чудові
Дарували нам вони.
Дарували нам вони.