До Дніпра я приходжу вмивати свій зір,
Щоб у темряві дух мій не згас.
І вдивляється в очі мені з-понад зір,
Наче батько, суворий Тарас.

Приспів:
Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно,
І гойдається в даль степову.
Україно, моя Україно,
Я для тебе на світі живу!

Як зірниця, що впала в нічну не проглядь,
Я без тебе загину в імлі,
А твоєю любов’ю я можу обнять
Всі народи й племена землі.

Приспів.

Над тобою стояла ворожа яса,
Ти ридала в невольничім сні,
Пролетіла крізь мене, мов куля, сльоза,
І лишила безсмертя мені.

Приспів.

Дух мій вільний з тобою, одвічна снаго,
У простори братерства зліта,
Де сіяє дорога народу мого,
Наче пісня твоя золота!

Приспів.