Види лікувальної музики
Як зауважено, класична музика гармонійно розвиває емоційну сферу людини. Музичне мистецтво як засіб управління людським станом – предмет вивчення різних наук: медицини, соціології, психології.
Говорячи про види лікувальної музики, не можна зациклюватися лише на класичній музиці, адже деякі народи Африки, Крайньої півночі, аборигенів Австралії та інших, віддалених від цивілізованого світу культур, мають лише бубни, барабани і просто різні підручні засоби, що використовуються як музичні інструменти. І для цих племен і народів ліками є своя музика, свої ритми, під які вони народжуються, живуть і вмирають.
У Китаї використовують метод вокального вібромасажу. Його використали ще практики даоської китайської медицини. Метод полягає у проспівуванні окремих голосних звуків. Кожен із цих звуків або їх комбінація спрямовані на оздоровлення певних органів та навіть цілих систем людського організму.
В Ізраїлі використовується методологія ритмотерапії, що полягає у застосуванні набору ритмічних побудов, які відтворюються на ударних інструментах.
Іноді з лікувальною метою використовують один або кілька музичних інструментів, у тому числі клавішні, духові, струнні. Не можна забувати і про вокальний, хоровий спів. Академічний і народний хоровий спів завжди сприятливо впливав на нервову систему, тонізував і тих, хто слухає, і співає.
Види музикотерапії
Музикотерапією визначають психотерапевтичний метод, що ґрунтується на лікувальному впливі музики на психологічний стан людини, метою якого є відновлення, повернення гармонії та здоров'я. При застосуванні музикотерапії відбувається одночасний вплив звукових хвиль, як у духовну сферу людини, і безпосередньо на поверхню тіла і внутрішні органи.
Можна виділити пасивну та активну форми музикотерапії. Застосовуючи пасивну музикотерапію, пацієнту пропонується прослуховувати різні музичні твори, які відповідають стану його психологічного здоров'я та перебігу лікування. Метою у разі є певне емоційне, зокрема естетичне, переживання, що має сприяти корекції тих чи інших проблем.
При активній музикотерапії пацієнти самі беруть участь у виконанні музичних творів (в хорі чи музичному оркестрі), застосовуючи у своїй як традиційні музичні інструменти, і підключаючи власне тіло, виробляючи бавовни і постукування. Крім того, пацієнт під час активної музикотерапії позбавляється різних комплексів, отримує навички комунікації з іншими учасниками процесу.
Навчившись вокальному співу, людина отримує ефективний засіб зняття внутрішньої напруги та самовираження. При цьому дуже важливою під час співу є манера звуковидобування: спів на посмішці. Звук у такому разі стає світлим, чистим та вільним. Посмішка стає супутником людини, що співає, причому не тільки зовні, але і «всередині», що дозволяє співочій людині сприймати з посмішкою навколишній світ.
Музика впливає безпосередньо і гормональну роботу клітин, що виробляють ферменти. Вплив за допомогою музики на реакції в організмі на клітинному рівні значно покращує проходження біохімічних процесів.
Крім того, спів – це дихання, оскільки для правильного співу спочатку необхідно правильне дихання, що, у свою чергу, має лікувальний вплив на організм. Уміння управляти диханням сприяє вмінню управляти собою, своїм організмом. Правильне дихання стимулює роботу серця, головного мозку та нервової системи, лікує від кашлю, бронхіальної астми, знімає втому та перевтому, позбавляє людину багатьох хвороб. Спів здатний вилікувати від заїкуватості. Відомі приклади співаків, які заїкалися в повсякденному житті, але не подавали жодних ознак заїкуватості під час співу, як, скажімо, Джон Пол Ларкін, відомий під ім'ям Скетмен Джон.
Спів, заснований на правильному диханні, покращує травлення, вентилює легені, збільшує надходження кисню в кров; впливаючи на діафрагму, стимулює роботу серця, печінки, шлунка та інших органів, підтримує нормальний кровообіг, травлення, допомагає виведенню шлаків із організму. Загалом, «нам пісня будувати і жити допомагає!», тому слід співати, навіть якщо ви цього ніколи не робили, слід дихати на повні груди, розтягувати губи в посмішці і співати, не стільки для вдячних слухачів, скільки для себе коханого.
